КОКАИН Колумбийский Балтийск

Эээ, привет, народ! Вот я тут решил рассказать вам историю про то, как я однажды купил закладку кокаина и потом прикольно поработал в Макдональдсе. Это был довольно безумный опыт, полный приключений и галлюцинаций, так что теперь я вам все расскажу.

Сначала я решил зайти к своему дилеру и купить пару грамм кокса. Тот парень всегда был надежным и имел хорошие связи, поэтому я был уверен, что получу качественный товар. Встретились мы в парке, а там он уже ждал меня с этой чертовой закладкой. Я сразу схватил ее и прям почувствовал, как адреналин зашкаливает. Было время попробовать пэпсу и насладиться этим эйфорическим чувством.

Ну, а после этого я уже был готов пуститься в работу. И где же лучше всех поработать, если не в Макдональдсе? Все эти бигмэки и картошка фри, они были моей страстью! И, конечно, работать на Макдональдсе при состоянии диазов и закладок - это что-то совсем невероятное!

Началась смена, и я уже был в форме смотрелся неплохо. Потупив свои глаза на галлюцинации, я сиял как солнце. Большинство коллег даже не заметили, что я шишечку накурил, заправляя картошечку. Но некоторые, конечно, пробили на измену и поняли, что сегодня с ними работает наркоман-комик. А мне было все равно, ведь я знал, что выжигаю на этой работе!

Часть коллег были такие же головняки, как и я. Мы частенько собирались после работы и бахались на полную катушку. Любимой нашей игрушкой был MDMA, или как мы его называли - молли. Ох, эти ночи полные танцев и безудержного веселья! Мы даже проводили вечеринки прямо в бекстейдже ресторана, когда пэпсы никто не ожидал. А там уже шла наша жара - все танцевали, пели и смеялись до утра.

Но время шло, а закладки заканчивались. Вот тут-то я и понял, что нужно найти новых партнеров в этой безумной игре. Я стал сводиться с другими дилерами, и скажу я вам, эти ребята знали толк в делирии! Они предлагали мне всевозможные закладки - от кокаина до экстази. Было и пару неудачных сделок, но в целом все было гладко и насыщенно.

Ну, а работа в Макдональдсе продолжалась. Я старался выполнять свои обязанности как можно лучше, несмотря на то, что иногда сознание бродило где-то в другом измерении. Я становился мастером в пырялке, молниеносно готовил бургеры и улыбался клиентам. Конечно, иногда случались неудачи - сойти с ума и начать смеяться совершенно не к месту, но это все было частью этого безумного процесса.

По сути, это было мое время свободы - свободы от прошлых забот и проблем. Я уходил в свою собственную реальность, где все было возможно и никакие границы не существовали. Я понимал, что наркотики несут с собой множество проблем и рисков, и мне было необходимо осознать это.

Сейчас я смотрю на то время с улыбкой и признаюсь, что это было безумно смешно и одновременно опасно. Но я благодарен этому опыту, потому что он научил меня многому. Это игра с огнем, которую нужно уметь покинуть при самом первом звонке тревоги.

В общем, ребята, помните, что жизнь - это не шуточки с закладками и пырялками. Она гораздо интереснее и богаче, когда ты здоров и свободен. И никакие шишечки и баханья не могут заменить настоящей жизни, полной новых возможностей и смысла.

Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.

Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.

Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.

З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.

Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.

Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.

А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.

Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.

Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.

Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.

Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.